Моя Батьківщина - і мій націоналізм))
Oct. 29th, 2012 09:40 pmУ початкових класах нас вчили любити "родные русские берёзки" (берез у Одесі майже не було) і "русскую зимушку-зиму с сугробами по пояс" (одеська зима була пародією на московську осінь).
Тепер нова фішка: треба пригадувати бабусину хату у селі, її ж вишиваний рушник (сорочку, хустку) і прадіда-козака (або повстанця, або вояка УПА, чи на крайняк офіцера УНР). Той, хто нічого такого не пригадує, не може бути українцем.
Усі це уяви про "наше рідне" погано корелюються з моєю Батьківщиною:
- Міські квартали з будинками ХІХ століття
- Беріг моря
- Старі дачі з запущеними садами
- І так, маленькі будинки у передмістях, з білими фіранками і давніми меблями, з городами на подвір'ї.
Це й є моя Батьківщина. Усі інші місця є рідними лише у тій мірі, у якій вони нагадують Батьківщину.
На приклад, "Привид мертвого дому" Шевчука - це про мою Батьківщину. Яблучні сади у Карпатах - це близьке і рідне. Старі квартали Монреалю чи міста Квебек нагадують Батьківщину. Центр Гавани - також. Широкі річки та озера нагадують море.
А от ізби і мазанки є рідними лише у тій мірі, у якій нагадують дачі під Одесою :-)
Тепер нова фішка: треба пригадувати бабусину хату у селі, її ж вишиваний рушник (сорочку, хустку) і прадіда-козака (або повстанця, або вояка УПА, чи на крайняк офіцера УНР). Той, хто нічого такого не пригадує, не може бути українцем.
Усі це уяви про "наше рідне" погано корелюються з моєю Батьківщиною:
- Міські квартали з будинками ХІХ століття
- Беріг моря
- Старі дачі з запущеними садами
- І так, маленькі будинки у передмістях, з білими фіранками і давніми меблями, з городами на подвір'ї.
Це й є моя Батьківщина. Усі інші місця є рідними лише у тій мірі, у якій вони нагадують Батьківщину.
На приклад, "Привид мертвого дому" Шевчука - це про мою Батьківщину. Яблучні сади у Карпатах - це близьке і рідне. Старі квартали Монреалю чи міста Квебек нагадують Батьківщину. Центр Гавани - також. Широкі річки та озера нагадують море.
А от ізби і мазанки є рідними лише у тій мірі, у якій нагадують дачі під Одесою :-)
no subject
Date: 2012-10-30 05:26 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-30 06:34 am (UTC)як кажуть, think globally, act locally
в нас поки що навпаки
no subject
Date: 2012-10-30 07:58 am (UTC)В моїй школі двічі на рік - 1 вересня та на останній дзвоник обов'язково крутили гарну жалісливу пісню "С чєго начінаєтся Родіна - с картінкі в твойом букварє". Мабуть, набило оскомину, тому поки що навпаки. Або тому що Велике Отєчество зникло.
no subject
Date: 2012-10-30 08:36 am (UTC)а потім поступово від цього до усталених загальнонаціональних символів
у нас поки серед загальнонаціональних символів є конкуренція
а калина з вишиванкою то й правда стало a bit too much = як колись в моєму дитинстві меломани казали: пліта запілєнная)
no subject
Date: 2012-10-31 02:30 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-30 09:37 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-31 02:30 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-31 07:18 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-31 01:23 pm (UTC)А яблуки тут - другорядний елемент) Головне - естетика
no subject
Date: 2012-10-31 05:47 pm (UTC)no subject
Date: 2012-10-30 11:19 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-31 02:31 am (UTC)no subject
Date: 2012-10-30 03:44 pm (UTC)У вас з Кербасі там біля моря таки були схиблені школи. Я виросла у Сумській області на кордоні з московією та зимою місяців 8 у році. Там, окрім сосен, були і берізки, але мені ніколи в школі такої брєдятини не грузили. Я тільки задумувалася про роль колокольчиків (про них чогось любили писати русські поети), неба (яке так люблять мрійливі москалики, і я люблю), та дуба (лукоморського і на тому де смерть Кащєя була підвішена) у ролі рос.культури.
no subject
Date: 2012-10-31 05:51 pm (UTC)no subject
Date: 2012-10-31 06:46 pm (UTC)Але в нас була така талановита вчителька що ходити на її уроки було для мене дуже великим задоволенням. Вона з нас з макак зробила людей. ) Росіянка, Раїса Іванівна. Моя подруга, теж росіянка, похоронила її своїм коштом, коли вона, сліпа від діабету, вмирала одинока у пост-совковій лікарні, берегла, а як вмерла, то й похоронила.
no subject
Date: 2012-10-31 06:53 pm (UTC)UPD - зрештою ми вирішили, що то матері "бумажки" маються на увазі.
no subject
Date: 2012-10-31 07:06 pm (UTC)Я любила вірші Маяковського (схиблена дитина), а моя подруга, що зараз у Москві, Єсєніна. Хоча я його теж любила і вивчала, але менше. Потім нас ще примушували вчити "паетав чістава іскусства" напам'ять, і моя подруга довго билася з тими "калакольчікі мої, цветікі стєпниє. Что глядітє на меня темно-голубьіе"? Але таки вивчила. )) Та русская, що зараз у Київі, була дуже гарною інсценированою Ярославною (тою, що плалака на валу, ми пару років з нею тому той вал відвідали, нє щоб у школі). Я ще Блока любила "і пер'я страуса склонённые, качаются в моём мозгу. И очи синие, бездонные, цветут на дальнем берегу". Одні гормони, карочє. І Цвітаєву з Мальденштамом я любила, хоч і не в шкільній програмі. Та то взагалі кабздєц. Про шо ета ми? )) Пішла я працювати. Бо виженуть скоро з дому. )
no subject
Date: 2012-10-31 08:12 pm (UTC)no subject
Date: 2012-10-31 07:21 pm (UTC)no subject
Date: 2012-10-31 08:11 pm (UTC)no subject
Date: 2012-10-31 06:55 pm (UTC)no subject
Date: 2012-10-31 06:56 pm (UTC)no subject
Date: 2012-10-31 07:23 pm (UTC)