vent_de_la_mer: (Default)
[personal profile] vent_de_la_mer
Всеж-таки, радянська пропаганда - це майстерність. Принаймні, коли вона завуальована.

Дивлюся зараз «Москва слезам не верит». Якісний художній фільм, актори грають чудово, декорації підібрано на 5 з плюсом, гарно передана епоха і почуття молодості і багато ще всякого іншого.

Про що фільм? Дівчата з села обживаються у Москві. Москва асоціюється з молодістю, дружбою, коханням, з майбутнім, з ностальгією, зі зв'язком поміж поколіннями - та й з життям взагалі. Жодного слова про Леніна/Сталіна/Брежнєва/Хрущова/Партію. Але на задньому плані - щасливе життя, соціальні ліфти, широкі вулиці і ясна далечінь.

Кому з українських свідомих націоналістів спало б на думку зняти сентиментальний фільм, де прості дівчата переїхали до «найкращого міста у світі» (Київа чи Львова) і там їхні долі склалися по різному, але фон оптимістичний?

Так, щоб після такого фільма хотілось би любити і це місто, і цю країну, і цих героїв, і цей народ, і пишатися, що маєш до всього цього стосунок? І без жодного слова ідеології?

Date: 2012-10-01 06:23 am (UTC)
From: [identity profile] levkonoe.livejournal.com
А что оптимистичного? Наоборот, даже странно, что показано именно социальное неравенство (квартира профессора с консьержкой - и житье рабочих девушек, затем небогатая дачка третьей подруги), причем когда мамаша Рудольфа и он сам корят ее за то, что она обманом проникла не в свой класс - девушке даже не приходит в голову атаковать эту позицию. Она ни разу его даже не просила: а что, ты меня любил только за шикарную квартиру? Ему и ответить было бы нечего, его позиция значительно более уязвима: гнался за богатой наследницей, да еще и ребенка заделал. Но она даже НЕ ПЫТАЕТСЯ это делать, потому что сознает себя НИЗШИМ классом. Это очень даже антисоветский факт, и очень неприятный. Что тут такого сладостного, чтобы захотелось жить в таком обществе с таким сословным делением?

Из трех девиц в верхний слой пробилась только одна, да и ту ревнивый к успеху Гоша он же Гога неизбежно сковырнет назад, потому что не потерпит бабу-начальника.

Второй реакционный посыл в фильме - мизогинический. Утверждается, что баба без мужа - ноль, хоть она директор комбината (а хоть и директор института статистики, как Людмила Прокофьевна). Она обречена рыдать в подушку, хотя у нее есть и положение, и достаток, и дочь, и любовник. Но без мужа все равно она никто. Вторая подруга мужа не нашла, и нам старательно показывают, что ее жизнь тоже пуста и никчемна. И только третья устроена в семье и живет "правильно" (но скучно).


Что ж тут оптимистичного? вторая подруга будет пропадать в поисках мужа, третья вариться в рутине, а главная неизбежно будет в конфликте "муж или работа". А оптимизм в чем?

Date: 2012-10-01 12:30 pm (UTC)
From: [identity profile] viktoria-ria.livejournal.com
згодна з цим. На мене совкові фільми справляють гнітюче враження вже з перших кадрів, як тільки згадуються житлові умови, виробничі стосунки або ставлення до жінки за радянських часів.

Date: 2012-10-01 12:37 pm (UTC)
From: [identity profile] levkonoe.livejournal.com
Да, советское кино много поработало над созданием мема "успешная в работе женщина - либо стерва, либо несчастная". При том, что официальная идеология декларировала равноправие и творческий рост, и освобождение от быта, а по факту показывали всегда одно - бабу на кухню, а то мужик уйдет.

Date: 2012-10-01 04:50 pm (UTC)
From: [identity profile] vent-de-la-mer.livejournal.com
Так, усі ці моменти є. Але питання - _як_ показати соціальну нерівність та інші проблеми.

У фільмі месидж такий: так, є проблеми і є несправедливість, але "терпение и труд все перетрут" (у підтексті читається: "...особливо коли живеш у Столиці НАШОЇ Країни місті МОСКВА")

Та й усі соціальні несправедливості - це як конфлікт поміж "старими" московськими елітами і "молодою, сучасною" Москвою. І перемагає саме "нова" Москва.

По тих часах, дача не здавалася жалюгідною - навіть навпаки, а машина - так взагалі розкіш (от же - простий пролетар з села, а і машина, і дача).

З 3х героїнь: одна відразу знаходить Щастя (як вона його уявляє), і життя їй не здається нудним.
Інша - так, помикалася, так, підставили - але усе перемогла і знайшла щастя у особі справжнього мачо.
Третя "пролетіла", бо "сама винна" - хотіла забагато і зашвидко. Та й вона знайшла чудового хлопця - тільки сама ж випадково його зпоїла.

Так, монологи Гоші тепер виглядають дико. Але у контексті часу вони звучали приблизно як це: http://vent-de-la-mer.livejournal.com/536237.html

Date: 2012-10-01 05:10 pm (UTC)
From: [identity profile] levkonoe.livejournal.com
И с вами я тоже согласна, такой посыл есть, конечно.

Date: 2012-10-01 07:15 pm (UTC)

Date: 2012-10-01 06:40 am (UTC)
From: [identity profile] ridah.livejournal.com
Довольно-таки философский вопрос, что первично - наличие годного предмета для агитации или мастерство пропагандистов.

Date: 2012-10-01 05:10 pm (UTC)
From: [identity profile] vent-de-la-mer.livejournal.com
Добрий пропагандист зробить цукерку з будь-якого матеріалу. А недобрий - навіть з непоганого матеріалу витворить лише шаблюки-сраченята.

Date: 2012-10-01 06:12 pm (UTC)
From: [identity profile] dniprovska.livejournal.com
== Добрий пропагандист зробить цукерку з будь-якого матеріалу

Швидше, вправний пропагандист. Бо добрий пропагандист все-таки звертає увагу на якість матеріалу, адже ту ж цукерку рано чи пізно розпробують.

Той фільм не бу 100% пропагандою. Там була значна доля реалізму, бо тоді дійсно були соціальні ліфти (хоча не всі у них потрапляли). А зараз що в Україні, що в РФ таких ліфтів немає. Тому у РФ ліплять цукерки з г...на у яскравій упаковці. А в Україні взагалі нічого не виробляють. І це, по-моєму чесніше. Краще не мати ніяких фільмів, ніж замічувати мозок публіки наскрізь брехливими історіями про чекістів, кадєтів, і.т.д.

Date: 2012-10-02 04:41 pm (UTC)
From: [identity profile] vent-de-la-mer.livejournal.com
Ну, про теперішні рос. фільми страшно й говорити - я їх не дивлюся, але багато про них чую.

А пропаганда - це ж не обов'язково штучний фальшивий фільм. Можна, на приклад, зняти фільм реалістичний і досить високохудожній, але з певними напівприхованими підтекстами.

Грубо кажучи, замість розповіді як хоробрі козаки тупо рубають ворогів під керівництвом гетьмана, показати як цілком мирні герої цілуються у гетьманському маєтку, на фоні бібліотеки з латинськими книжками (а краса рідного краю - як декорація)

Date: 2012-10-01 06:42 am (UTC)
From: [identity profile] chernidar.livejournal.com
Вивчаючи історію ти живеш у минулому. Яка користь від такого фільму, знятого зараз?
У нас стоїть проблема індустріалізації і кожен-другий упізнає себе в "тих, хто приїхав із села"? Та ні, наче. У нас стоїть проблема соціальних ліфтів? Так, але зовсім інакше, ніж показано у фільмі (вийти заміж за лейтенанта і 20 років по гарнізонах)
У нас стоїть проблема сім'ї? Теж так, і теж інакше. Ну й розуміння оптимізму з того часу змінилось.
Отже фільм вийде дурнуватим ремейком на кшалт "с легким паром-2"

Date: 2012-10-01 04:54 pm (UTC)
From: [identity profile] vent-de-la-mer.livejournal.com
Ну я ж не кажу, що треба робити ремейк цього конкретного фільму.

Я про ідею:
1) взяти будь-яку звичайну (і сучасну) історію про молодість, кохання, дружбу чи ще там щось
2) зробити з того цікавий якісний фільм
3) пустити на задньому плані потрібний патріотичний месидж

Date: 2012-10-01 07:39 am (UTC)
From: [identity profile] ukr-salo.livejournal.com
і шоб Оскара, Оскара за це отримати!

так напиши сценарій, в тебе вийде

Date: 2012-10-01 05:08 pm (UTC)
From: [identity profile] vent-de-la-mer.livejournal.com
та не вийде - не знаю дівочого життя, особливо у Львові :-)

Date: 2012-10-01 08:10 am (UTC)
From: [identity profile] kot-kam.livejournal.com
Ну какая же это пропаганда? Пропаганда - это когда нарочно и целенаправленно. А в фильме просто есть то, что и вправду было: Москва как счастливое житье, социальные лифты и вообще ПЕРСПЕКТИВЫ. Пропаганда в те же годы грузила про то, как клево и классно оставаться жить в родном захолустье, со старушкой-мамой, и как нехорошо ломиться жить в столицу, она ж, блин, не резиновая, понаехала тут лимита проклятая!. Москва - это тогдашний советский Нью-Йорк, Париж и Голливуд в одном флаконе. Туда не надо было зазывать, туда и так хотели все, кроме самых отпетых чудаков и нонконформистов. Это сейчас россияне могут себе позволить хотеть в Квебек или Сидней, а тогда это было - как на Марс.

Date: 2012-10-01 04:58 pm (UTC)
From: [identity profile] vent-de-la-mer.livejournal.com
Є такі аспекти.

Але у багатьох радянських фільмах присутній певний підтекст: Москва - не просто велике місто, де варто робити кар'єру - це й уособлення прогресу, добра, щастя, людяності, майбутнього, та й взагалі Батьківщини.

Це як Мекка для мусульман: не обов'язково там жити, але хоч раз у житті треба зробити поломництво до "стен древнего Кремля"

Date: 2012-10-01 12:28 pm (UTC)
From: [identity profile] viktoria-ria.livejournal.com
Мені здається, що любити свою країну і свій народ - це природньо. Якщо цього не відбувається, то людина шукає інше місце для життя. А ось фільм про проблеми міста чи країни приносить більше користі, ніж оптимістично-облудна брехня, що заплющує очі на недоліки. Фільм про проблеми міста чи країни дозволяє обговорити ці проблеми і знайти шляхи до їх вирішення. Одначе будь-який фільм був би однобоким, якби висвітлював лише проблеми або лише мрійливо-ідеальний образ. Має бути гармонійне сполучення і того й іншого.

Date: 2012-10-01 01:22 pm (UTC)
From: [identity profile] plauntago.livejournal.com
Нмд тут ще сильно впливає поточна оточуюча реальність. Коли навколо повно поганого, то люди хочуть у фільмі побачити казку, якщо навколо нудно - прагнуть екшену, люди живуть нецікавим життям - цінують у фільмі тонкий психологізм...

Date: 2012-10-01 05:08 pm (UTC)
From: [identity profile] vent-de-la-mer.livejournal.com
Так, але під кожну з цих трьох ситуцій можна підігнати свій тип фільмів (але завжди із правильним підтекстом)

Date: 2012-10-02 12:45 pm (UTC)
From: [identity profile] plauntago.livejournal.com
Я відповідав швидше Вікторії на її закид про брехню - в певні часи люди потребують і "оптимістично-облудної брехні", бо "правди життя" про ту ж війну вони зовсім недавно вдосталь надивились особисто у реальному житті. Якщо подивитись, то веселі фільми про легке і безтурботне життя після закінчення Другої Світової знімали майже всі.

Date: 2012-10-07 03:33 pm (UTC)
From: [identity profile] viktoria-ria.livejournal.com
я згодна з вашим дописом. Звісно ж я писала про час, в який мені хотілося б жити - коли саме гармонійний сюжет був би затребуваний. Проте для інтелектуалів та поціновувачів кіно гармонійна побудова фільму за змістом і формою є актуальною завжди.

Date: 2012-10-01 05:07 pm (UTC)
From: [identity profile] vent-de-la-mer.livejournal.com
У тому й річ, що у цьому конкретному фільмі показано і проблеми, і недоліки, і негаразди - але підтекст такий, що усе це можна і треба перебороти.

А любов до Батьківщини - справді річ природна. Але що таке Батьківщина? Це, перш за все, те, що ти бачив у дитинстві: твій двір, твоє місто, навколишня природа...

Але національний патріотизм передбачає, що Батьківщина, яку треба любити, - охоплює усю територію держави (чи там усі етнічні землі даного народу) - навіть такі місця, де ти не бував і з якими тебе нічого не пов'язує.

Ну от що б мала значити Москва для мешканця Владивостоку? Ну столиця, ну багате місто... А тут з Москви роблять національну легенду і синонім Щастя та Прогресу. Ну й уособлення Батьківщини як такої.

Зокрема й за допомогою фільмів про дружбу/кохання/зраду

Date: 2012-10-01 06:27 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Це, Вітре, твоє щастя, що Ти позбавлений сучасних російських серіалів, які всі без винятку побудовані за таким лекалом:
- певна героїня переживає великі нещастя, бажано, щоб посиділа в тюрмі років хоч 5. Тюрма опціональна, але дуже часта
- пробує прижитися в рідній чи нерідній провінції, нічого в неї не виходить
-приїжджає до Москви, це обов"язково
- через щасливий збіг обставин і завдяки залізному характеру, загартованому в п.1, робить стрімку кар"єру, перетворюючись на мегауспішну бізнесвумениху
- знаходить велику і чисту любов
- розправляється з кривдниками з п.1 так, що від них не залишається мокрого місця

"От про що кіно треба знімати!" (С)

Date: 2012-10-02 12:34 pm (UTC)
From: [identity profile] plauntago.livejournal.com
Дякую, я раптом теж відчув себе щасливішим через те, що поняття не маю про лекала в сучасних російських серіалах.

Date: 2012-10-02 02:21 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
І то ще я їх дивлюся вряди-годи, винятково рідко.

Date: 2012-10-02 04:42 pm (UTC)
From: [identity profile] vent-de-la-mer.livejournal.com
Та й не кажи: сам весь час радію що маю змогу не знайомитись з "досягреннями" сучрос кіно і ТБ. Вже заради одного цього варто було емігрувати)

Date: 2012-10-07 03:41 pm (UTC)
From: [identity profile] viktoria-ria.livejournal.com
ги-ги) точно. Я це теж давно помітила і не дивлюся жодного рос.фільму або серіалу. Ще постійна атрибутика рос.ТБ та кіно - це менти, бандити, повії, "золота молодь", крута тачка (якщо грошей стане, то дві, або й техніка яка військова), і обставини жорсткої ієрархії - коли герой неодмінно потрапляє у жорна насилля зверху (керівництво) або знизу (бандити) або і там і там. Словом, такі собі порно-сюжети : зміст максимально простий, репліки скорочені, реалізація грубо-жорстко, в кадрі видовищно :)

Date: 2012-10-07 06:00 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
І ще на додачу - постійно ті самі обличчя, таке враження, що актори навіть грим не змивають, переходячи від одного проекту до іншого. Тільки й міняється, що імена персонажів.

Profile

vent_de_la_mer: (Default)
vent_de_la_mer

May 2020

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526 27282930
31      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Mar. 29th, 2026 05:54 am
Powered by Dreamwidth Studios