vent_de_la_mer | Мій Монреаль

З'їздили з дружиною до Монреалю...

Зрозуміли, що це місто справді для нас рідне. Воно людяне, привітне, гарне. У ньому з першої хвилини почуваєшся, як вдома. Ти належиш йому, а воно - усім його мешканцям.

Відчув, що Монреаль мені не менш рідний, ніж Одеса (ну, може таки трохи менше, але не на багато).

Відвідали місця, де ми колись жили, пригадали наші перші кроки. У цьому місті ми познайомились і одружилися...

Ходили по Розмону (район на сході міста), по зелених вулицях, вздовж будинків з металевими сходами... пригадували, як було колись.

Наступного для - центр міста: Мезоньовь, Сент-Катрін, Сен-Дені. Центр став лише краще.

І що приємно - усюди французька і всі її розуміють (навіть у Чайнатауні). Після "двомовної" Оттави це здалося приємною несподіванкою.

Виявилося, багато що змінилося за 6 років. Але те, що змінилося, змінилося більш на краще, ніж ні.