Офісна культура - Україна, Польща, США

[vent_de_la_mer]

Від себе: цікаві спостереження. Я зблизька знаю тільки квебекську і канадську офісні культури - і в нас приблизно як у Штатах (за описом Андрія)

Postée à l'origine par daf_andrew sur Офісна культура - Україна, Польща, США

Так як я зміг у своєму житті попрацювати трохи в 3 середовищах - українському, польському та американському, спробую їх порівняти:

Disclaimer: все написане - суб'єктивне враження.

Україна:
Тут більш за все розвинене відокремлення менеджменту від нижчої ланки працівників. Тут найбільш розвинене зверхнє, та іноді хамське, ставлення до працівників. Тобто не значить, що всюди в Україні так - зовсім ні. Але цей фактор східної країни однозначно присутній.
Допоміжний персонал - прибиральники, секретарі, вахтери, айтішники (не в IT-фірмах) - місцеві царьки, що регулярно вчать тебе, як правильно жити. Я ніколи не забуду сісадміна Сєрьогу, який піднімався до нас на поверх, і вчив нас - імпорт-менеджерів, як правильно ми маємо шукати постачальників в Китаї.
Чоловіки тут завжди вітаються за руку, жінки - ніколи, навіть якщо жінка проводить співбесіду, і ти перший раз у житті її бачиш і перший раз вітаєшся.
Жінки носять найбільш відвертий одяг на роботу з усіх цих трьох країн, хоча в Польщі цей фактор в робочому середовищі теж присутній.

Польща:
Частково відійшла від східного пост-совку, хоча деякі елементи присутні.
Ставлення до працівників - вже куди краще. Ніхто тобі не натякне, що платити зарплату мають в конверті, а офіційно влаштують тебе максимум, що на мінімалку.
На відміну від України, асистуючий персонал - секретарі, асистенти, сісадміни - намагаються тобі допомогти, хоча нічого екстраординарного від них чекати не треба.
Чоловіки вітаються за руку кожен день, коли приходять на роботу. Вітаються між собою.
Жінки вітаються за руку завжди, коли ти з ними знайомишся перший раз. Потім просто кажуть "Cześć", тобто "Привіт".

США:
Тут знають, що таке закон. Якщо є фірма з 1000 осіб в 30 штатах, і жодній особі не платять overtime, бо такі у них контракти, але за умовами моєї візи овертайм платити мають - значить "закону ми будемо дотримуватись."
Допоміжний персонал викладається на 110%, щоб тобі допомогти. Вони люблять свою роботу, або принаймні дуже добре її виконують, і розуміють, що ти в новій фірмі ще не розумієш всіх процедур - і це їх задача створити для тебе максимально сприятливу і комфортну атмосферу.
При першій зустрічі всі вітаються за руку. Кожен день всі кажуть "Хай", але за руку ніхто не вітається - ні чоловікі, ні жінки.
В США, як і в Польщі, менеджмент є максимально відкритим для працівників. Якщо босс на місці, його двері завжди відкриті, або він взагалі не має власного кабінету, і всі сидять в одній великій кімнаті. При цьому privacy цінується, і кожний працівник може собі піти в спеціальну "тиху" кімнату, або забукувати conference room, щоб спокійно попрацювати.


Резюмуючи, можу сказати, що США - це найкраще місце з тих, де я працював, щоб робити кар'єру, якщо саме це і є вашою метою і бажанням в житті.

Comments

[stanislav-ab.livejournal.com]

В Україні мало б теж наближатися до світових (американських) стандартів, дивно, якщо це не відбувається. Про зверхність американських сисадмінів.... є анекдоти, в тч від популярного SNL :) "Moooove!" Але це, перебільшення,.. як канадський сисадмін в колишньому кажу :)

[groben.livejournal.com]

Не відбувається за банальною причиною: в Україіні більш-менш пристойних професіоналів ще можна зустріти лише серед середньої та вищесередньої ланок менеджменту. Топ-менеджмент за дуже рідкими поодинакими виключеннями своїм посадам не відповідає абсолютно бо може "еффєктівна управлять" тільки в умовах суто корупційних та напівкримінальних "бізнес-відносин".

[zergius.livejournal.com]

Щодо України, то є велика поправочка - той опис коректний лише для одного типу компаній - "вертикальних". А є ще "горизонтальні", з майже сімейною атмосферою.