«Вільно володіти мовою»

[vent_de_la_mer]

Один знайомий мені росіянин розповідав про іншого (незнайомого мені) росіянина: «Він навчився говорити французькою, як квебекуа!»
(розмова наша відбувалася у Квебеку).

Ми, слухачі, висловили здивування. Тоді оповідач запевнив:
- Так: коли вони говорять він їх розуміє, а коли він говорить - вони його розуміють.

Взагалі, що таке «знати мову»?

У ріних країнах і мовних середовищах я часто чув, що хтось «добре знає» англійську, німецьку, французьку, російську. Тобто володіє ними, як іноземними: з помилками, зі словником, з певним акцентом,з дещо незвичною (для справжнього носія) побудовою фраз, з трохи незвичним словниковим запасом (або занадто книжно, або занадто сленгово).

Але у справжньому мовному середовищі про таке «знання» скажуть: він ледь-ледь говорить по-нашому.

Знати французьку у Києві чи російську у місті Квебек - це вміти прочитати нею газету і підтримати розмову.

Знати французьку у місті Квебек, значить розуміти усе з півслова (враховуючи підтексти) і говорити звично (а не екзотичними фразами).

Знати російську у Петербурзі - це теж не сказати «коричневые глаза» і розуміти гру слів (як анекдоти про Штірліца).

Comments

[stanislav-ab.livejournal.com]

Усе вірно :-(

[inq--ive.livejournal.com]

Раніше критерій був "не сприймають як іноземця", але зараз - глобалізація.
Тому "коричневые глаза" можуть вже і сприйматись, багато росіян зразу скажуть який є "конь гнедой"?

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Взагалі цікаво, наскільки у цьому плані змінилася Росія (та й Україна) за останні 10-12 років.