Що б я порадив молодій людині, яка самостійно і легально іммігрує до Квебеку

[vent_de_la_mer]

Якщо молодий і самотній - то Монреаль.

Якщо при цьому фах невизначений (або не дуже прохідний), але французька добра - то в універ на повний час - і спробувати потрапити до гуртожитку. Тільки треба обрати добру програму - щоб і перспективи працевлаштування добрі, і робота виходила і не була огидною.

Якщо французька не дуже - то КОФІ (чи як їх тепер називають?)

Якщо на КОФІ місця немає - чекати, а паралельно піти до безкоштовної школи французької чи курсів при агенції допомоги іммігрантам. Там і мова і соціалізація.

Паралельно шукати приробіток - бажано, не серед українців чи російськомовних, бо треба інтегруватися і покращувати мову.

Не нехтувати українською громадою (особливо «Зустрічу»). Вона не ідеальна, але іншої в нас немає.Не чекати від неї допомоги. Це просто додаткова соціалізація.

Пам'ятати, що іммігрант - вічний учень. Щодня дізнаєшся щось нове про країну/культуру/мову.

Мережа знайомств - усіх рівнів, усіх національностей - це на вагу золота.

Comments

[stanislav-ab.livejournal.com]

Але, якщо не закоханий в Квебек, а прагматично, то найкращий початок (включно з полегщеною соціалізацією) на мою думку в Едмонтоні, можливо в швидко прогресуючих і чимось схожих на Едмонтон Саскатуні, Реджайні.

[odonacer (from livejournal.com)]

Наскільки мені відомо, до нових іммігрантів, котрі імігрували по провінційній програмі Квебеку існують певні обмежання щодо переїздів поза межі провінції, правда лише деякий час.

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Наскільки мені відомо, таких обмежень нема. Віза - загальноканадська, видається федеральним урядом. Можна хоч наступного дня їхати до будь-якої провінції.

[lembergua.livejournal.com]

Це доволі популярна тема на форумах по імміграції до Квебеку, ось, до речі свіжа (http://www.razgovory.com/ru/forum/viewtopic.php?t=50263). Не берусь доказувати правоту тих чи інших, бо ще не маю відповідного досвіду, однак уже є декілька прикладів, коли люди проходили процес лендингу у Квебеку, а потім з усіма документами переїжджали до іншої провінції.
Однак у такому випадку вимальовується доволі цікава картина - кандидат отримує сертифікат відбору лише через те, що збирається жити у Квебеку, відповідно йде саме по провінційній програмі Квебеку, а не іншої провінції і відповідно - отримує даний сертифікат. Хоча може і не жити у цій провінції. Двостороння ситуація...
P.S. odonacer - це я :)

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Це питання - класика на імміграційних форумах Квебеку. За ті 12 років, що я у темі, його ставили сотні разів - і ми вже замахалися повторювати те саме.

А саме:
1) Іммігр. візу дають федерали;
2) вони ж дають статус постійного мешканця
3) Сертифікат відбору Квебеку не має аналогів у інших провінціях
4) Квебек (принаймні поки що) не є окремою державою; тож «квебекської візи» не існує у принципі
5) тільки Квебек відбирає своїх іммігрантів; майже всі інші провінції полагаються у цьому на федеральну владу
6) в Квебеку можна жити і не маючи Сертифікату відбору; єдине, у чому це завадить - ціни на університетську освіту; може ще щось із курсами.

Усе це ми прописали у десятках FAQ... Але питання повторюється і повторюється :)

[odonacer (from livejournal.com)]

Тепер по темі, я уже бачив у вас декілька статей про імміграцію, бачу й вам цікава ця тема, хоч й ви уже там. Ті статті були цікавими, однак особисто для мене вони не принесли великої користі, тому як кожна людина, котра серйозно підходить до цієї справи й так усе це вже знає. Що було б цікаво мені і, сподіваюсь, не лише мені одному - це, як ви вивчали мову, який рівень мови у вас був на інтерв'ю і як він змінився вже у Квебеку, як "росте" знання мови у тамтешньому середовищі, чи були проблеми із мовою на перших порах, чи допомагає там знання англійської? Це щодо мови, також було б цікаво дізнатись про проходили перші пошуки роботи, як ставляться до новоприбулих не лише Квебекуа, але й колишні співвітчизники, котрі "там" уже не перший рік. Ось, щось такого плану, а не загальні поняття. Читав ваші "записки іммігранта" однак там такої інформації мало, а хотілося б щось живе, із вашого власного досвіду.
Дякую

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Якщо коротко, я приїхав наодинці, тобто не треба було годувати сім'ю. Гроші на перший час були і я їх економив. Тому міг собі дозволити якийсь час роздивлятися, що навколо і підганяти мову.
Свій дипломний фах я не любив, до того у цій галузі була криза. Тому я опинився в університеті. Спробував кілька програм. Знайшов те, що в мене виходить і де чіткі перспективи роботи. Паралельно спробував кілька різних заробітків (але це радші підробітки, ніж кар'єра).

Закінчив універ, знайшов роботу - а далі не цікаво :)

Мова: вчив у Одесі всюди де можна: на курсах, з приватним вчителем. З'їздив до Франції з харківським Альянс франсез - недорого і практично. За два тижні у Франції розв'язав язика.

На момент переїзду, вмів як-ніяк писати, читати і говорити. Розмовну мову було важко сприймати, особливо коли з квебекським акцентом.

Шліфував мову на курсах, у спілкуванні, з книжками, фільмами тощо.

Це якщо коротко.

[odonacer (from livejournal.com)]

Ось це вже цікавіше :)
Чому обрали саме університет, а не коледж? Навчання у коледжах, наскільки мені відомо, є дешевшим, а також, я знаю що в Канаді спеціальність здобута в коледжі цінується майже як і університетська, однак це стосується лише "робочих" спеціальностей.

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Університет - це вищий рівень. Не завжди краща зарплатня, але цікавіше коло спілкування. В універі вчать дивитися на проблему у корінь, а у коледжі - просто тахніці (набирай побільше, кидай якнайдалі). У кар'єрному плані (у довгій перспективі) універ краще.

Але це суб'єктивно.