Демократія vs Добрі Демократи :-)

[vent_de_la_mer]

На початку 1990х демократію розуміли просто: до влади мають прийти добрі люди (Демократи). І вони все робитимуть демократично - себто добре і справедливо (тому, що вони хороші люди). А зараз погано тому, що при владі люди недемократичні (Комуністи).

Демократія - здавалася народу - це заміна Комуністів на Демократів.

Насправді, при демократії усі погані. Відкрийте пересічну газету будь-якої демократичної країни: влада погана, опозиція - також. При владі - зовсім не ангели. Просто вони знають, що за кілька років будуть вибори, фальсифікувати їх не можна. І якщо занадто безобразничати, то вибори можна і програти. А опозиція тільки й чекає, щоб влада помилилася, і кожну помилку висвітлює по максимуму.

"Добрі люди" - демократично обрані уряди демократичних країн - самі залюбки користалися б плодами влади по максимуму і затикали б пельки конкурентам... Але демократична система цьому заважає. Газети закривати не можна, вибори не відмінити, опозицію не посадити... Тому красти доводиться у міру, роздачу контрактів друзям треба приховувати, час від часу опозиція знаходить недоречні документи - і міністри йдуть у відставку.

Одним словом, замість "добрих царів" - більш-менш толкові секретарі, під постійним наглядом...

(кажу це на правах мешканця демократичної країни :-)

Comments

[iozhikov.livejournal.com]

в цілому можна погодитись, але тут трохи спрощено. В Україні, наприклад, є партії і політики, які декларують, що вони проти демократії. І є градація, хто "більш демократичний".

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Ну, це нова тенденція. До недавна навіть радикальні націоналісти «боролися за демократію» (ну й за «європейську інтеграцію», куди ж без неї).

[chita-i.livejournal.com]

Насправді велика кількість політичних партій, наприклад, зовсім не говорить про демократію. Особливо в країнах з тоталітарними традиціями. Бачила статтю у Дзеркалі Тижня. Многа букаф, але виводи варто б зарезюмірувати. :-Р Може, зберуся якось.

http://dt.ua/POLITICS/chi_e_partiyi_agentami_demokratiyi_ukrayinskiy_partogenez_poglyad_kriz_dvadtsyatirichchya_-95548.html

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

Почитав. Ну, власне, зрозуміло - теперішні політичні партії взагалі без ідеології, а такі собі клуби за фінансовими інтересами. Чи радше комерційні проекти.

Власне, щоб все це запрацювало по справжньому, треба регулярні непідтасовані вибори, свободу преси, впливову опозицію - і все це років на 20. І щоб люди звикли, що їхній вибір на щось впливає

[chita-i.livejournal.com]

"Власне, щоб все це запрацювало по справжньому, треба регулярні непідтасовані вибори, свободу преси, впливову опозицію - і все це років на 20. І щоб люди звикли, що їхній вибір на щось впливає"

Це дуже можливо. А що таке було, треба щоб у критичної маси людей базові цінності та уявлення були менш совковими, як окремий приклад, чи не тоталітарно-вихованими загалом, чи держава не була так мілітаризована історично, як у москалів, наприклад, чи у деяких націй південної та центральної америки (це тільки ті, про які я маю хоч якесь уявлення. Можливо, є інші приклади). Тобто, досить певні умови для уможливлювання існування всього тобою перерахованого. Люди мусять вірити не у зовнішню силу та вплив для змін (та не відчувати кожного разу власну неміч щоб її аж увести у архетипи), а вірити, що джерело їхньої сили в самих них та у тих, хто живе поруч з ними, тобто у локальної "групи підтримки", будь то родина, громада, фахова організація, національне угрупування, тощо. Як жиди, наприклад. Непотопні й непоборні.