vent_de_la_mer | 13! - 13?

Сьогодні - 13 число. В Україні, певно, вже 14. А нам залишилося 2 з половиною години.

Сьогодні я відніс папери на канадський паспорт. Цікава процедура.
З понеділка - громадянин Канади. "Сбилась мєчта..."

13 жовтня, рівно 5 років, 3 місяці і 15 годин тому я підійшов до непримітного будиночка на вул. Ярославів Вал (м.Київ, Україна, Сх. Європа, Сх. Півкуля). Над ним ще висить червоний прапор з кленовим листом. Інтервью з Monsieur Pierre Petroff, консулом Квебеку. Отримання Certificat de Sélection.

Це було перше серйозне досягнення на тому адміністративному шляху, що закінчився сьогодні. З тринадцятого по тринадцяте.

Напроти амбасади був якись навчальний заклад культурного напрямку. У півниці було студентське кафе. Там я пив каву. До кафе заходили творчі дівчата, та не меньш творчі хлопці (інколи парами чи трійками). Один такий весь час щось наспівував. Відстоявши чергу, він заспівав до буфетчиці: "Кавааа і два пиріжкииии. Будьлаааааааска".

Трохи далі знаходився ресторан "Львівська брама". Там я перше у житті попробував котлети по-київськи. Знов таки після візиту до амбасади. Це було давно і неправда: зараз вже забув, що таке ці котлети, які на смак, і що в них київського.

Довго думав - Їхати чи ні. З одного боку - київські котлети, співучі студенти, море, одеська осінь, пиво "Оболонь". З іншого - треба побачити світ.

Ввечорі пішов до "Second Cap", пояснював знайомій аргентинці різницю між українською та російською мовою (como castellano y portugués), а вона поправляла, що в Аргентині не "кастейяно" а "кастешано".

Ось така фігня...