Le monde du Vent. Світ Вітру.

Радянський фільм «Богач бедняк» — як перетворити добру книжку на дешеву агітку

2020-05-31T11:41:06Z

Спробував подивитися радянський фільм «богач бедняк». Це мрак.

Ну, те що «американці» виглядають на рядянських людей, то таке: важко робити фільм про народ, який ти ніколи не бачив зблизька🙂 Але це ж треба аж так перебрехати сюжет щоб усе поставити з ніг на голову!

Оригінал — “Rich Man, Poor Man” by Irwin Shaw — тонка психологічна книга про двох братів і сестру. Фактично, кожен обрав свій шлях і багато чого добився. І якщо щось і ставало на заваді щастя, так це власні сумніви і психологічні проблеми.

1) Рудольф справді приятелює з мільйонером — досить самотньою і нещасною людиною, — і справді бере в нього гроші на університет. Але під час навчання знаходить роботу в магазині зовсім іншої людини — і без жодної протекції дослужується до менеджера. Він одружується не з донькою багатія, а з простою дівчиною-фотографом. І, заради неї, відмовляється від роману з донькою власника, яка закохана в нього без тями.
2) В Гретхен головна проблема в тому, що чоловік виявляється алкоголіком, і що після розлучення вона довго шукає себе — але знаходить.
3) Том потерпає через свій складний характер — але й він зрештою заробляє на власну яхту.

Усі троє мають такі можливості, про які радянська молода людина не могла й мріяти.
Їхні батьки нещасні через комплекси і психологічні травми. Але в економічному плані... Він — іммігрант без копійки грошей, вона — з дитячого будинку, зрештою мали свою пекарню. Важка робота, маленький дохід — але не в комуналці і не в гуртожитку, і без черг.

Але річ навіть не в економічній складовій. Річ у тому, що взяли дуже класну книжку, перекрутили — і зробили убогу агітку.
#книжки

comments

Вітер пригод

2020-05-27T21:47:07Z

ВІТЕР ПРИГОД
Oleg Boyko розповідав про оптимістичних західних консультантів, які у 1990ті приїжджали до пост-радянських країн вчити мешканців як бути цивілізованими. Це цікава тема.

Але мені також цікаво, як воно виглядало з боку консультантів. Уяви: тобі добряче за 30 чи за 40, усе якось приїлося — і тут є можливість поїхати попрацювати до екзотичної країни за непогані гроші. Пригоди! Нове життя!

У добрій книзі “Nothing is true and everything is possible: adventures in modern Russia” by Pomerantsev, Peter (2015) є історія одного ірландця.

Йому було за 40, викладав економіку у якомусь не дуже відомому ірландському універі. Тихе життя. Зарплатня не те щоб погана, та не сказати б щоб велика. До того щойно розлучився.

І тут — МОЖЛИВІСТЬ! Поїхати до екзотичної країни Росія у приморське містечко Калінінград. Початок 1990х. Руїни Союзу, хаос нового життя. Йому дають непогану зарплатню. Біля нього — перекладачка приблизно його ж віку. Симпатична. Вони потім одружуються.

І він ходить собі по руїнах, консультує, відчуває, що робить щось важливе. А в обличчя б’є свіжий балтійський вітер.

І якби Х-ло не почало закручувати гайки, то він би й далі працював експертом у екзотичній країні. А так, довелося тихо піти у відставку подалі від того цирку.

От я й думаю: а може ще є якісь екзотичні країни де конче бракує експертів з Канади? 🙂

comments

vent_de_la_mer @ 2019-08-21T10:45:00

2019-08-21T15:46:18Z

Агата Крісті народилася у 1890, а Грем Грін - у 1904. Здавалося б - лише 14 років різниці. Але таке враження, що вони з інших епох і з різних суспільств. На початку Першої світової Агаті було 24 роки - вже цілком сформована людина. А Грему Гріну - лише 10, зовсім дитина.

Світ Агати Крісті: хитрі, але поодинокі вбивці на фоні загалом спокійного життя.
Світ Грема Гріна: життя гірке, безтолкове і ненадійне. Але, на щастя, існують яскраві жінки і дитячі спогади. І екзотичні країни.

comments

vent_de_la_mer @ 2019-04-02T17:49:00

2019-04-04T12:59:52Z

Президентські вибори відбулися у неділю 31 березня 2019. 30% за Зеленського, менше 16% — за Порошенка.

На фейсбуці — море ненависті. І море депресії. Важко писати про це нейтрально, але я спробую заради «майбутніх поколінь».
Більшість моїх френдів переконані, що Зеленський знищить Україну. І те, що стільки людей за нього проголосувало, викликає багато болю і ненависті.

З тих хто проголосувавза Зеленського, частина — щирі українофоби, а частина — ностальгує за радянською культурою (усі ми більш-менш виросли у радянській мас-культурі, а мільйони українців живуть в ній і далі; Зеленський бадується саме на цій культурі). Інша частина вважає, що таким чином «карає еліти» чи висловлює свій протест проти корупції. Є й такі, що впевнені, що вони таким чином «рятують Україну», бо Порошенко «недостатньо захищає країну» (а от «молодий перспективний» Зеленський її захистить.

Багато патріотів ввпжають виборців Зеленського або ворогами, або дурнями, або й тим і тим. Враження повної катастрофи: країна більш-менш ефективно захищалася, але її «підривають зсередини» власні громадяни. Багато ненависті і болю.

Виборці Зеленського теж погано ставляться до виборців Порошенка. Одні — з ненависті до української незалежності, чи мови, чи культури, чи страхом перед «українізацією». Інші — бо «проти корумпованих еліт» (те, що Зеленський людина Коломойського, одного з найвпливовіших олігархів, здається «дрібницею»).

В мене теж багато ненависті. Видалив фейсбук з айпеда, щоб не наговорити гадостей про родичів, які голосували за Зеленського. Але сім‘я — то святе. Вибори минуться, країни зникнуть, цивілізації занепадуть — та залишаться гени...

comments

vent_de_la_mer @ 2019-03-23T03:04:00

2019-03-23T07:07:48Z

Я в захваті від наших українців: до другого туру виходять Юля і Зе, а народ сперечається чи варто боятися соціальної програми Кошулинського. І сміх і гріх.

comments

Моя бібліографія

2019-03-19T23:32:43Z

MY BIBLIOGRAPHY

Under a pen name:
За наше дело: Архив профессора Деникина / Иван Деникин. — Київ : Буква і Цифра, 2015. — 352 с.
ISBN: 978-966-96583-3-3

Московский автономный округ. Город Менск : повести / Сергей Тымнэттыкай ; перев. с чукотского Иван Деникин. – Минск : А.Н. Янушкевич, 2015. – 150 с. : ил.
ISBN 978-985-90346-4-0.

Under my name:
Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді / Євген Лакінський. — Київ : Нора-Друк, 2018. — 272 с.
ISBN 978-966-688-021-8

comments

Миф о «расколе Украины»

2019-03-14T00:12:48Z

https://luche-chuchhe.dreamwidth.org/2156.html

Авторка — пані https://www.facebook.com/ilonaadres

comments

Robertson Davies’ “Fifth Business”

2018-07-04T02:01:19Z

Robertson Davies’ “Fifth Business” is a great book, one of the best I ever read. What I enjoyed the most was the realistic part of it: the protagonist‘s childhood, youth, his environment and people around him. As for all the existential reflections about Saints, I found them misplaced, boring and I tended to skip them. But it turns out that for many readers it’s the Saints’ part which matters the most.

So, Davies described the real life in all its beauty, sadness, complexity, and contradiction, but added some extra stuff about quasi-religious reflections. It’s like a good cake decorated with birthday candles — and people seemed to appreciate the candles more than the cake itself...

comments

Harper Lee

2018-07-04T01:58:43Z

The story of Harper Lee's success impresses me greatly.

Of course, we cannot be sure about details, but here's what seemed to happen:

A young woman wrote a novel about a girl just-like-herself who returns to her native town (just-like-the-author's native town) and... And nothing happens. She discovers her relatives and friends are bigots, she argues with them bitterly, then she reconciles with them (because they are her relatives and friends after all). And that's it.

Many good episodes, but nothing extraordinary. Like in the real life. The draft's title was Go Set a Watchman.

Fortunately, the author met a GREAT editor. With her help (and after 2 years of work) she rewrote the whole story:

• She retold her childhood in a funny and endearing way.

• She made her father more heroic and noble than he was, and invented a heroic deed for him (well, took a real fact from his career, moved it 20 years later, dramatized it and showed her dad in the most heroic way)

Result: To Kill a Mockingbird is brilliant.

Of course, one of the reasons of its popularity is that the issue of racial injustice was very important for millions of people (and still is). But it wouldn't help if the book wouldn't be great from the literary point of view.

comments

Links fir writers

2018-06-27T10:41:38Z

Excellent advice from Rebecca Solnit:

http://lithub.com/how-to-be-a-writer-10-tips-from-rebecca-solnit/

Helpful Link for Writers
http://www.writersworkshop.co.uk/how-to-write-a-book.html?mc_cid=393ff5107a&mc_eid=9965045be8
The Case for Writing a Story Before Knowing How it Ends
http://www.theatlantic.com/entertainment/archive/2013/10/the-case-for-writing-a-story-before-knowing-how-it-ends/280387/
Ways not to submit to an agent
http://www.bang2write.com/2013/03/29-ways-not-to-submit-to-an-agent-by-carole-blake.html
Tim gives advice to Jane Austen -- your laugh for the day

http://www.buzzfeed.com/shannonreed/jane-austen-receives-feedback-from-tim-a-guy-in-her-mfa-work?bffbbooks#.ogqerJy1lB
How the Worlds Best Writers Write

http://www.huffingtonpost.com/2014/05/15/how-the-worlds-best-write_n_5331610.html?ncid=fcbklnkushpmg00000063
10 emotional stages of revising your novel

http://www.bustle.com/articles/80808-the-10-emotional-stages-of-revising-your-novel-manuscript-which-by-the-way-your-therapist-says
Great list of literary magazines to submit to....

http://blog.magazine-awards.com/2013/11/07/a-writers-guide-to-canadian-literary-magazines-journals/

comments

Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді

2018-02-09T02:53:52Z

Моя книжка про Квебек вийшла у 2018 у Києві, у видавництві «Нора-Друк»

Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді / Євген Лакінський. — Київ : Нора-Друк, 2018. — 272 с.
Тверда обкладинка.
ISBN 978-966-688-021-8

Електронна версія: https://play.google.com/store/books/details?id=RRxJDwAAQBAJ

Паперова версія: https://books.nora-druk.com/product/lakinsky/

Наша сторінка на Фейсбуці: https://www.facebook.com/MiyKvebek/ і на GoodReads: https://www.goodreads.com/book/show/38315048

comments

П‘єса

2018-01-27T00:45:13Z

Він: Дєвушка, вас можна запросити на каву (Yes/No)?
Вона: Yes
(П‘ють каву)
Він: Дєвушка, можна вас провести додому (Yes/No)?
Вона: Yes
(Йдуть темною вулицею. Зупиняються на мості понад річкою і довго дивляться на казковий нічний пейзаж. Світло ліхтарів романтично відбивається у воді)
Він: Дєвушка, можна вас обійняти і поцілувати у щочку (Yes/No)?
(Вона мовчить)
Він: (ввічливо) Дякую за приємний вечір.
(Повертається і йде геть. Повільно зникає у темряві.)
Вона: Ей! Куди ти?!
(Тиша. Тільки вітер виє)
Вона: Я готова на все! Обіймай мене! Цілуй у щоку! Тільки повернися!
(Тиша)
Вона: А-а-а!
(Завіса)

comments

Montréal

2017-12-17T16:55:15Z

Montréal est une ville merveilleuse. Rien à voir avec Ottawa. Il y a des cafés artistiques sur chaque coin, des petits restos et épiceries portugais, espagnols, etc, etc. Mais surtout, c’est l’atmosphère qui compte. C’est une ville vivante, jeune, créative!

Mais elle n’est faite que pour les jeunes en bonne santé. Les escaliers montréalais sont faits pour ceux qui ne connaissent pas le mot « sciatique » :(

comments

vent_de_la_mer @ 2017-10-21T07:24:00

2017-10-21T11:26:14Z

У Канаді неймовірно багато цікавого:

- Як мінімум дві домінуючі нації зі своїми культурами - історія, багата література (один Робертсон Девіс чого вартий!), кінематограф світового рівня (принаймні, у Квебеку), народний фольклор тощо тощо;

- Традиційні індіанські та інуїтські культури, які ще живі попри усі "пансіонати для аборигенів";

- Десятки (як не сотні) іммігрантських культур - від тамілів до італійців, від корейців до перуанців;

- Десятки мов що їх можна почути просто на вулицях Торонто, Монреалю чи Ванкувера.

Скажу крамолу, але українська діаспора - не єдина цікавинка Канади. Хоча для нас, українців, вона неймовірно важлива: поки в Україні нищили усе, що недостатньо радянське/промосковське, тут зберігалася культурна спадщина. Та й зараз дуже важливо мати своє лобі у країні НАТО та G7.

comments

Сільське Онтаріо

2017-10-21T11:24:09Z

Цікаво їздити маленькими онтарійськими містечками.

Завжди є головна вулиця чи перехрестя, де колись буяло комерційне і соціальне життя. Приємні будинки на 2-3 поверхи, кінця ХІХ - початку ХХ століття. Але усе це тепер або занедбане, або другорядне: справжнє життя перемістилося у передмістя, до бетонних торгових центрів з паркінгами і стандартними мережевими ресторанами, що вони однакові у кожному місті.

Та все одно приємно пройтися старим центром.

comments

Як не треба вчити мову

2017-10-21T11:23:07Z

Як вчать французьку деякі англомовні у Оттаві - це душераздірающєє зрєліще:

Людині треба вивчити мову у кар'єрних цілях.

Ось що вона робить:
1) Бере курси французької у АНГЛОМОВНОМУ коледжі (де французька - лише на уроці і лише як предмет)
Їй і на думку не спадає взяти мовний курс у франкомовному коледжі - де і вивіски французькою, і консьєрж говорить по-французьки, і взагалі чуєш цю мову у коридорах.

2) Бере французькі уроки, витрачає купу часу і сил - але й на думку не спаде сказати "Bonjour" франкомовному сусідові.
Типова фраза при зустрічі зі знайомими франкофонами: "Hi guys, I had my French classes this morning!"

Після цього людина щиро дивується, що мова "просувається повільно".

comments

"Емігрант": що мене розлютило

2017-10-17T11:40:53Z

"ЕМІГРАНТ"
ЩО МЕНЕ РОЗЛЮТИЛО (і чому я помилявся)
Колишній приятель мого тата, який давно вже оселився у Торонто, якось написав п'єсу про російськомовних іммігрантів.
Назва: "ДІВЧИНА І ЕМІГРАНТ"
Сюжет: дівчина-іммігрантка живе з батьками, з якими в неї складні стосунки, і якось зустрічає вже немолодого чоловіка, теж іммігранта з екс-СРСР. В них починається роман. Але чоловік не може знайти себе у Канаді і кидається з млста (чи щось таке).

Що мене тут розлютило? Що головний персонаж - ЕМІГРАНТ, а не ІММІГРАНТ. Тобто, він приїхав ЗВІДКИСЬ, а не КУДИСЬ.
Він приїхав до якоїсь абстрактної "заграниці", але навіть не цікавиться що там за люди, яка в них культура, що за історія і таке інше. Він - ЕМІГРАНТ, по вуха у своєму минулому. А нова країна - це так, якась декорація, якась тінь.

Тепер, чому я не мав права обурюватись?
Бо іммігрував у 24 роки, самий, без сім'ї. Мав функціональну англійську і початкову, але розмовно- письмово-читабельну французьку. Не мав за плечима якихось особливих Спогадів. Та й взагалі, цікавився різними мовами та культурами.

А якщо іммігрує людина за 40, побита життям, що ніколи не знала іноземних мов, завжди жила в своїй країні і не має потрібної у Канаді професії - то їй у 100 разів важче.

Це якби двадцятирічний здоровий хлопець біг крос разом зі старшим чоловіком із sciatica.

comments

З ненаписаного :)

2017-07-28T12:54:52Z

"Подорож з Києва до Монреалю розтягнулася на довгі 4 години. Старенький потяг ледь тягнувся по трансконтинентальних рейках"

comments

Вільде

2017-07-28T12:52:18Z

У книжках Ірини Вільде є дві складові: люди/кохання та політика. Про людей цікаво, про політику - нуднувато.
При радянській владі вона пристосувала політичну складову до нових умов: патріотичну перетворила на комуністичну. Але «людська» частина залишилася так само цікавою.
До речі, в її творах жінка має тіло; і це тіло має певні бажання (окрім як портатися на кухні :) ).

comments

Some more links

2017-07-11T14:30:24Z

Quill & Quire
http://www.quillandquire.com/
Recommend by Michelle Berry for information about readings, agents, publishers, what is selling/what is not selling and for first reviews, Quill & Quire is Canada's trade magazine for writers.

The Canadian Writers' Market: http://www.amazon.ca/Canadian-Writers-Market-17th/dp/0771085281
The Toronto Arts Council: http://www.torontoartscouncil.org/
The Canada Council: http://www.canadacouncil.ca
The Ontario Arts Council: http://www.arts.on.ca/index.html
PEN Canada: http://www.pencanada.ca/
The Writers' Union: http://www.writersunion.ca/index.asp (has a list of agents on their site)
The Writers' Trust: http://www.writerstrust.com/

SOME FUN:
http://www.mentalfloss.com/blogs/archives/137479
http://www.guardian.co.uk/books/2013/jul/25/anakana-schofield-how-to-write

comments

Useful links (for writers only :) )

2017-07-10T16:13:16Z

Being a Brave Author

http://www.theguardian.com/books/2016/mar/04/hanya-yanagihara-a-little-life-what-is-brave?CMP=twt_books_b-gdnbooks

The 10 Emotional Stages Of Revising Your Novel Manuscript (Which, By The Way, Your Therapist Says Are TOTALLY Normal)
http://www.bustle.com/articles/80808-the-10-emotional-stages-of-revising-your-novel-manuscript-which-by-the-way-your-therapist-says

How to Find a Literary Agent

http://janefriedman.com/2015/04/29/find-literary-agent/

Stephen King -- Everything you Need to Know About Writing Successfully

http://www.aerogrammestudio.com/2015/02/24/stephen-king-everything-you-need-to-know-about-writing-successfully/

Editing Service -- FYI

http://allievandersanden.wix.com/alliev

comments

Про ЕКСПЕРТІВ :)

2016-03-31T00:28:52Z

Дістали інтерв'ю з "експертами" - "вченими" з Москви, "екс-шпигунами" з Лондона, невідомими "ізраїльскими офіцерами" і просто "видатними людьми", які діляться своїми глибокими аналізами "політики і економіки". А головне - задовбали "серйозні ЗМІ" які все це публікують :)

У відповідь, Саша Шло теж взяла інтерв'ю в ЕКСПЕРТА - не менш мудрого і обізнаного, ніж інші інтелектуали:

http://texty.org.ua/pg/blog/Sasha-Shlo/read/66413/Mnenyje_eksperta_Vashyngton_kontrolyrujet_ukraynskaja_dyaspora_a

comments

Про "жахи" ґей-парадів і одностатевих шлюбів :)

2016-03-28T16:06:23Z

Я живу у країні, де легалізовані одностатеві шлюби. Ви не повірите, але це не завадило мені одружитися з жінкою і мати дітей :)

Моя стаття на цю тему
http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/66361/Spovid_Jak_zhyty_u_krajini_de_legalizovani

comments

Листи з багаторасового суспільства

2016-03-17T21:53:14Z

Моя стаття
http://texty.org.ua/pg/blog/Vent-de-la-Mer/read/66115/Lysty_z_bagatorasovogo_suspilstva

comments

Львівські шлюбні оголошення початку ХХ століття

2015-09-20T03:24:44Z

http://tvoemisto.tv/news/yak_znayomylysya_lvivyany_100_rokiv_tomu_pidbirka_shlyubnyh_ogoloshen_71001.html

comments